Ця історія починається з кухні відьми, на якій Фауст за допомогою відьми отримує чарівний напій, разом з яким до нього повертається молодість. Фауст має надію знайти щастя у коханні юної Гретхен. Він намагається жити людським житгям, їх пристрастями, примхами. Але разом з красунею Гретхен він знайде і вуличних пліткарок, заздрісних подруг, хитрого і жадібного попа. Гретхен — найпоетичніший з жіночих образів у світовій літературі. Дочка бюргера, проста і невибаглива, вона зображена як дитя природи. Гретхен багато працює, як і всі німецькі жінки: готує їжу, прибирає дім, шиє, співає пісні, ворожить на квіточці. Наївна, проста і довірлива, вона дуже подобається Фаусту і відповідає на його почуття коханням. Але вона у полоні релігійних та побутових звичаїв, її лякає вільний і незрозумілий Фауст. Кохання, яке має давати лише радощі для Гретхен, скоро перетворюється на муку, на невільні злочини. Гине у поєдинку з Фаустом її брат Валентин, помирає від снодійного, даного дочкою, мати Гретхен. Вона сама знищена людським осудом, бо народила безшлюбне дитя. Міщани виганяють її з міста і нещасна Гретхен стає вбивцею рідної дитини — вона топить новонароджене дитя у лісовому струмку. Нещасна Гретхен втрачає розум, вона чекає страти у міській в’язниці. Фауст із Мефістофелем намагатимуться врятувати її, забрати з в’язниці, але чиста і прекрасна душею Гретхен відмовиться від допомоги нечистої сили, відштовхне від себе Фауста: він не такий, як усі, він винний в усіх її стражданнях. У фінальній сцені смерті Гретхен у відповідь на крик Мефістофеля «Вона загинула! » зверху прозвучить: «Вона врятувалась! » Це голос Господа, який огортає своєю любов’ю усяку віруючу душу. Фауст розуміє, що винний у загибелі Гретхен, це підштовхує його до нових мандрів. Але він завжди пам’ятатиме її — ніжну, прекрасну, втілення жіночності, любові, тепла, оновленого життя. Образ Гретхен і її трагічного кохання до Фауста надихнув поетів, музикантів, художників на створення нових книг, музики, картин. Серед них — «Майстер і Маргарита» Михайла Булгакова, «Фауст-симфонія» Гектара Берліоза. В опері Шарля Гуно «Фауст» з усієї трагедії Гете композитором використаний лише епізод кохання Фауста і Гретхен-Маргарити. До геніального поетичного твору Гуно додав свої геніальні мелодії, давши Фаусту і Маргариті сценічне життя. У Німеччині опера йде під назвою «Маргарита». Образи Гете вічні, як вічне кохання. Збережи -» Історія кохання Фауста і Гретхен у трагедії І. Гете «Фауст». З'явився готовий твір.
