Київ — столиця України. «Назва молодша за місто», відзначив А.І. Соболевський, ототожнюючи з Києвом навіть Митрополіс, який згадується Птоломеєм у ІІ столітті нашої ери. В середні віки називався Самбатас (згадує Констянтин Багрянородний, Х століття) Ця назва викликала різноманітні здогади: одні вважали її фінською, що означає «межа рівнини» , інші припускали, що за допомогу Візантії в укріпленні міста хозари назвали його ім'ям імператора Лева Вірменина — Сембатас. Вчені ХVII століття переосмислили слово Самбат як «місце збору човнів (ботів) ". Заперечуючи це, Н. М. Карамзін запропонував етимологію «сама матір"; дійшло до того, що пропонували етимологію «ся єсть матір». Назву Днапстадир приписували остготам; скандинави називали його Дніпровське місто. Назва Київ часто зустрічається у Польщі, Чехії, Словаччині, Югославії. А.І. Соболевський не сумнівався в походженні назви Київ від власного імені (в основі якого бачив слов'янське слово кий — «палиця"). У літописі зустрічається полеміка, ким був Кий, чиїм ім'ям назване місто. Ще жила назва Київ перевіз, і легенда стверджувала, що Кий був перевізником через Дніпро, а літописець хотів бачити його князем, який ходив з Олегом на Царгород. Суперечка відновилася у зв'язку з новою етимологією, яка відкидає слов'янське походження назви Київ і наполягає на більш ранньому: в пракріті слово койава — «килим», а зміст топоніма, як припускають — «місце трона» .
